Вторник, 24 Апреля 2018 года

Архіви КДБ: Як Запорізьку область після німців "зачищали"

19.03.2018 | 74 | 0
Осінь 1943-го. Запорізька область ще не звільнена остаточно від німецьких окупантів (це станеться лише у лютому наступного року), а НКВС уже шукає колаборантів та німецьких вислужників

Архіви КДБ: Як Запорізьку область після німців "зачищали"

На початку листопада 1943 року керівництво відділу з боротьби з бандитизмом Управління НКВС Запорізької області направило доповідну записку на ім'я наркома внутрішніх справ УРСР Рясного. Повідомлялося, що з районів Запорізької області під владою німців залишається лише Кам'янко-Дніпровський. В інших вже йде "зачистка".

Під "зачистку" потрапляли різні категорії населення: від різноманітного непевного елементу до відвертих колаборантів та німецьких вислужників. До доповідної додавалися відповідні таблиці: тут і дезертири, і бійці РОА (Російської визвольної армії Власова, - Ред.), і українські націоналісти, і колишні поліцаї, і агенти гестапо, і сільські старости.

Загалом на облік на той час були взяті 1733 особи, з яких 719 вибули з відступаючими німцями, а 1044 залишилися на території області. Серед останніх одразу розпочалися арешти.

Ще одна таблиця з архіву надає уявлення про кількість людей, затриманих НКВС. Затримували їх як за агентурними справами, так і внаслідок облав та інших заходів. Серед затриманих - підкреслимо, в області, яка ще навіть не була звільнена - більш за все було дезертирів та ухилянтів - майже півтори сотні. А також 15 старост, 13 поліцейських, 11 таємних агентів, троє бандитів та один зрадник батьківщини.

У доповідній "чекісти" описували найбільш характерні затримання й арешти, які провели в області станом на 1 листопада 1943 року. Серед них - затримання колишнього поліцая, а пізніше - старости села Любицьке Новомиколаївського району Федора Захарова. Його зловили 5 жовтня 1943 року. На допиті чоловік повідомив, що на початку окупації пішов працювати до місцевої поліції. У серпні 1942 року разом з іншими її співробітниками брав активну участь у розшуку двох радянських парашутистів. За це від німецької влади отримав 1 гектар землі та звання старшого сержанта поліції. Від вересня 1942 року працював старостою, виконуючи усі настанови німецького командування. Після допиту Захаров був переданий районному відділу НКДБ для ведення розслідування.

У Бердянському районі під час облав були затримані жителька селища Урзуф Донецької області Дора Узун та мешканець Полоузівки Микола Кіосков. На допитах вони зізналися, що у своїх населених пунктах під час німецької окупації інформували гестапо про комуністів та учасників радянського підпілля.

Наприкінці жовтня 1943 року інформатор "Чернушка" повідомила співробітнику відділу з боротьби з бандитизмом, що у Запоріжжі у Зеленому Яру мешкає Марія Сенченко, яка була таємним агентом окупаційної поліції. Жінку затримали, на допиті вона підтвердила факт співпраці з окупантами, повідомивши, що її завербував слідчий поліції безпеки Гричановський. Від нього вона отримала завдання виявляти комуністів, комсомольців та партизанів.

Також у жовтні секретний співробітник НКВС (російською скорочено - "сєксот") "Іра" надала інформацію про те, що у селі Михайлівка Новомиколаївського району проживає близька знайома секретаря місцевої поліції Василя Кравця Тетяна Марченко. Тетяну миттєво доставили на допит, під час якого стало відомо, що напередодні евакуації поліції жінку завербували для стеженням за радянськими військами та органами влади. Поліцаї розраховували, що евакуація з району буде нетривалою, тож після повернення вони потребуватимуть інформації про поведінку місцевого населення тощо.

Завдяки інформації тієї ж "Іри" була затримана агентка поліції безпеки Олена Колєснікова, яка прибула до Новомиколаївського району з тодішньої Сталінградської області. Пікантність ситуації полягала в тому, що до війни Колєснікова була агентом НКВС.

У Приморському районі 10 жовтня 1943 року була заведена слідча справа на осіб, які сприяли знищенню нацистами понад 150 вихованців Преславської колонії для дефективних дітей. У справі були заарештовані колишній директор колонії Ілля Рубчев та колишня вихователька, пізніше директор – Тамара Вєрєнікіна. Важливість, яку надавали цьому розслідуванню, яскраво ілюструє той факт, що з обласного відділу по боротьбі з бандитизмом в Приморський район направили двох співробітників. А, власне, слідством керував спеціально прибулий з НКВС УРСР майор держбезпеки Єлізаров.

Серед інших успіхів борців з бандитизмом того часу був арешт працівника Запорізької міської окупаційної поліції Василя Мефедова, агента поліції безпеки Олександра Ягупова (агентурне псевдо "Август"), поліцая з Балабиного Миколи Закопайченка. Останній, зокрема, відзначився під час розшуку сімох радянських парашутистів. Про цей випадок тоді написав міський часопис "Нове Запоріжжя". Від окупаційної влади Закопайченко отримав 0,5 гектара землі та грошову премію. Ці факти його біографії не забулися "сєксоту" "Тіту", який і здав поліцая НКВС.

Ще одним з провідних напрямків діяльності співробітників відділу з боротьби з бандитизмом був антинаціоналістичний. У НКВС всіма силами намагалися ліквідувати підпілля ОУН. Про те, як це відбувалося, читайте згодом на 

 
Источник: Depo.Запоріжжя.

Поделись новостью с друзьями


Комментариев (0)


Правила комментирования на сайте Город М

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля отмечены *

Не больше 500 символов (0)